Ми й справді не забули тебе, Тарасе…

Саме так називався творчо-мистецький вечір, який пройшов 22 березня 2014 року

у Великій Димерці. Одним із спонсорів став Фонд розвитку громад «Лівобережна

Київщина».

Суттєвим є те, що ініціаторами та головними його організаторами стали димерські

школярі. Насамперед , трійка найактивніших – Ярослава Собчинська, Вікторія Рясенчук

та Олексій Жовнач.

Ідею одразу підтримали та долучилися до організації вечора депутати селищної ради

Людмила Опанасенко та Анатолій Гаркуша. Однозначно висловився «за» та надавав

допомогу голова районної ради Сергій Гришко.

 

Вже коли визрів перший варіант сценарію заходу, про задум повідомили і керівництво

селищної ради. Зібралися у кабінеті голови селищної ради і по-діловому вирішували всі

організаційні моменти, аби все пройшло на добротному рівні.

Саме молодіжний оргкомітет за підтримки старших намагався так зробити, щоб вечір

був різностороннім та насичени. Проводився конкурс читців поезії Тараса Шевченка.

Напевно, це був найпопулярніший пункт програми. Уявіть собі, з великим бажанням

найкраще прочитати та стати призерами на сцену виходили більше 30 юних майстрів

слова. І просто вразила всіх присутніх найменша учасниця – 4-річна Поліна Кужель.

Практично така ж кількість учасників взяла участь у конкурсі малюнків «Україна очима

дітей». Що найголовніше – діти, а свою творчість, фантазію демонстрували тут дівчатка

та хлопчики віком від 6 до 11 років, найчастіше через малюнки висловлювалися на

тему «Україна Єдина» та своє бажання миру в Україні. Саме подарунки для призерів та

переможців цих двох конкурсів і придбав Фонд «Лівобережна Київщина».

Учасники конкурсу малюнків старалися неабияк. Так, що журі, а на прохання

організаторів без найменших вагань погодилися попрацювати Людмила Корнієнко та

Олена Діаківська, надзвичайно важко було встановити переможців. Але – впоралися.

Ще один конкурс – то була вікторина на знання біографії Тараса Шевченка та його

творчості. Вона теж мала своїх лауреатів.

А ще працювала художня виставка, де свої різноманітні, різносюжетні і різностилеві

роботи демонстрували Ніна Федірко, Наталя Батечко, кукли-мотанки показували Вікторія

Половко, Альона Скиба та Аня Кондратенко. Наші гості з Києва Наталя Діденко та Ольга

Соломка не тільки розклали для ознайомлення свої творчі роботи, але ще й проводили

майстер класи. Оля – ткання стрічок, поясів на пальцях, Наталя – майстрування янголів з

паперу та показала витинанки. У дітей це викликало цікавість. Як і представлені Віктором

Терещенко

Вся програма свята тривала три години. Ведучі – Вікторія Рясенчук та Олексій Жовнач

– розповідали і біографію Тараса Шевченка, знайомили з творчістю, наголошували на

значенні Кобзаря, і його актуальності для сучасної України.

І, звісно ж, представляли учасників концертної програми. Першим її відкривав соліст

з Богданівки, студент Київської Національної Академії імені Чайковського. Він

заспівав «Думи мої, думи» і «Така її доля». До речі, Олег погодився на виступ у Великій

Димерці одразу. Власне, як і всі інші. Дуже приємно, що не відмовили в участі сім’я

сопілкарів з Рожнів Терещенки – батько і син. Зіграли вони надзвичайно гарно.

Власне, в нас є і свої юні умільці грати на цьому інструменті – Богдан Настич та

Богдан Дубик. Як і солісти. Приємно, що знову на димерській сцені співала Таня

Рогова. Аплодували також Вікторії Сидоренко, Альоні Рубанці. Гарними були виступи

ансамблів «Перлинка» та «Золотоцвіт».

Так само без вагань погодився брати участь в програмі колектив «Олекса-Тур», без

виступів якого вже важко уявити будь-яке свято у селищі. Фактично відкриттям вечора

став виступ Дениса Фелько. Вірш Тараса Шевченка «І мертвим, і ненародженим…» він

прочитав наскільки виразно, з душею, що не в одного мурашки по тілу побігли.

…Цілком зрозуміло, що без помарок вечір не пройшов. На те він і дебютний для молодих,

і навіть юних організаторів. Але є дві речі, на які варто звернути увагу. Люди дякували за

проведений вечір. І друге, теж не менш суттєве – сподобалось і самим організаторам, що й

озвучила в кінці Ярослава Собчинська.

Ну і всі, хто висловив свої відгуки, зійшлися на тому, що захід досяг своєї мети. Ми й

справді не забули тебе, Тарасе…

Анатолій Черкаський